Як врахувати держмито у витратах

Здійсніть оплату державного мита. Згідно п.3 ст.333.18 Податкового кодексу РФ підтвердженням даної операції може виступати в разі безготівкового розрахунку платіжне доручення, на якому проставлено відмітку банку про виконання. Якщо ж сплата збору проходила готівковими коштами, то необхідно отримати квитанцію від банку у встановленій формі. Згідно з правилами бухгалтерського обліку дані документи можуть злучити підставою для обліку держмита в витратах підприємства.

Віднесіть державне мито до інших витрат по виробництву і реалізації підприємства, якщо її оплата відповідає умовам пп.1 п.1 ст.264 Податкового кодексу РФ, за винятком ситуацій перерахованих в ст.270 Податкового кодексу РФ. Якщо держмито оплачується підприємством за вчинення юридично значущих дій, які визначені гл.25.3 Податкового кодексу РФ, то дані витрати також можна використовувати в якості витрат для цілей оподаткування прибутку.

Проведіть державне мито в бухгалтерському обліку за дебетом рахунків, які відповідають цілям оплати цього збору. Для початку відкрийте по рахунок 68 «Розрахунки по податках і зборах» окремий субрахунок «Розрахунку за державне мито». Якщо витрати підприємства пов`язані з безпосереднім придбанням майна, то збір необхідно відобразити за кредитом субрахунка 68 з кореспонденцією з дебетом рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи» 10 «Матеріали», 41 «Товари» або іншим відповідним рахунках.

Для відображення держмита, пов`язаної з поточною діяльністю організації, необхідно відкрити кредит по субрахунку 68 і дебет за рахунком 26 «загальногосподарські витрати» або 44 «Витрати на продаж». Якщо оплата збору відноситься до проведення судових розглядів, то витрати на неї списуються на дебет рахунку 91.2 «Інші витрати».

Якщо ви платите держмито за реєстрацію основного засобу (наприклад, право власності на об`єкт нерухомості або постановку на облік автомобіля), то ви можете врахувати ці витрати як в складі первісної вартості основного засобу, так і в складі інших витрат, пов`язаних з виробництвом і реалізацією. Обидва ці варіанти можливі як в бухгалтерському, так і в податковому обліку, і який варіант віддати перевагу, вирішувати вам. Якщо вважатимете за краще врахувати мито в складі інших витрат, то це можна зробити одноразово на дату здійснення платежу.

Якщо держмито нарахована за розгляд справи в суді або вчинення нотаріальних дій, то її слід враховувати в складі інших витрат у бухгалтерському обліку, а в податковому - в складі інших (якщо мова про нотаріуса) або позареалізаційних (якщо мова про суд) витрат. Датою списання мита буде дата подачі заяви в суд або дата вчинення нотаріальних дій.

Якщо ви сплачуєте держмито за отримання ліцензії, то у вас також є вибір, врахувати цю суму одноразово (на дату подачі документів на отримання ліцензії) або поступово протягом терміну дії ліцензії. Зазвичай зручніше і раціональніше враховувати суму мита відразу, особливо якщо вона невелика.

Деякі види держмита мають пряме відношення до виробництва і реалізації товарів і послуг, наприклад мито за дозвіл встановити зовнішню рекламу. Витрати на рекламу є комерційними, отже, враховуються у складі поточних витрат (наприклад, на рахунку «Витрати на продаж»). Ви можете знову ж або врахувати суму мита одноразово на день подачі заяви про отримання дозволу, або списувати її поступово як витрати майбутніх періодів, що менш раціонально.